Прости ! Я винна. Визнаю,
Що ще не так Тебе люблю,
Хоч милості розпізнаю -
Щоденний дар Святого Духа ! -
Для мене крутиться Земля
І сонечко встає в полях...
Та знову - гордий неслух я -
І Цар Царів уважно слуха...
Мій Боже, бачаться мені
Неправди болісні, земні,
Катують думи пресумні,
Що саме тут - суцільне пекло? -
Тут зневажається Любов,
Тут ллються сльози, піт і кров,
Тут боротьба за кістку знов
У владі точиться запекло...
Тобі поскаржуся на тих,
Що не вважали і за гріх
Гнобити бідних та малих,
Не сіяли і не орали...
Тут помага святий Петро
Копійок назбирать в метро
Тим жебракам, яких хитро
Всі олігархи обібрали...
Конфідиційний діалог...
Розв'язку плутаю й пролог...
Для мене із усіх вимог
Одна: іти і не грішити...
Серед палаців й халабуд,
Серед моїх земних оруд
Я пам'ятаю: Страшний Суд
Сама Любов прийде вершити...
Прости (Маргарита Метелецкая)
Прости. Виновна. Признаю,
Что я не так любовь свою
Дарила миру, как в раю
Ты заповедал нам, о, Боже!
А здесь цветущая Земля,
И зреют зёрна на полях,
И солнце светит только для
Меня одной, но разве может
Господь такое допустить,
(О, Боже, я ропщу, прости),
Что даже в этот тихий стих
Я не могу вписать от боли:
Я вижу нищету вокруг,
И ту нечестную игру,
В которой люди людям врут
И грабят их по доброй воле.
И будет Суд вершить Любовь,
Да будет милостив к нам Бог,
И да простит Он нас с тобой
В Час воздаянья и отмщенья.
Наш диалог наедине,
Начала и конца в нём нет,
И выпало на свете мне
Одно: за всё просить прощенья.
Помочь сайту
Поздравления
