Мати й донька (гумор)

                                      «Мати й донька»
-    Га-а-алю! А йди-но сюди! 
Заходить Галя.
-    Що такого сталося, що за терміновість така? Чому така не витримка?
-    Галю, сідай ближче. Хочу з тобою сурйозно поговорити про нашу жіночу долю. 
-    А що ж такого тут сурйозного?
-    Хочу обезопасити твоє будуще. Чує моє материнське серденько, що не все тут у тебе в ажурі. А жизнь іде, а жизнь проходе мимо молодої й інтересної куколочки. Сідай близенько моє серденько.
-    Ой, мамо! Ви знову починаєте діставати мене своїм ворожінням!!!
-    А шо тут такого? А шо тобі не нравиться? Мама боліє душою і серцем за свою рибоньку, за свою пишечку… Моя ти солоде-енька! Візьми пиріжечок… Хочеш?
-    Та ну, мамо, який ще пиріжечок. Я вже й так боком з кухні виходжу…
-    По твоєму твоя мама не красіва? Чи як воно?
-    Досить вже, не починайте, мамо…
-    У твоєї мами 130 кіло доброти…
-    Мамо, ну досить! На мене й так ніхто не задивляється!!! 
-    Ой, неправду кажеш доню! Ой неправду! Ось я зараз, - дістає колоду карт.
-    Ну, мамо! Ну, скільки можна?!! Через ваші карти я залишуся в старих дівах. 
-    Тоді сама признавайся. Ну, хто він?
-    Та нікого в мене немає…
-    Ой, гріх матері брехати, ой гріх, - розкладає карти. - Ну, ось! Король піковий… Шо я казала… Карти не збрешуть! Ну, ну… давай доню… ну признайся, - кладе карту. - Ось бачу, шо звати його… На букву «А». Правда ж? Ну, давай доню, признавайся… А… А… Друга буква, - кладе карту, - шо то мені не дуже понятно. Но буква не звонка… Не то «Ф», не то «Х»… А ну ще карту,  - кладе карту й сама до себе. - А може це «Б»? Шо ж виходить, «Абрам»… Доню, він шо – єврей?
-    Чому зразу – єврей? Чи немає інших?
-    Я ж тобі кажу – випадає ось «Ф», «Х» і «Б». Покладу ще  одну, - кладе, б’є рукою по столу. - Непонятка якась! Тепер випадає «Ш». Мабуть сьогодні магнітні бурі…- махає на себе руками й кладе ще одну карту. - Ну ось, нарешті… Його звуть Ах-ме-ед.
         В доньки очі полізли на лоба й роззявився рот.  
-    Мамо!!! Як це?- дуже здивована…
-    Мама казала тобі – карти не обманюють, - кладе наступну карту. – Ріст - 160 см… 31рік…
Донька перелякана, наступна карта й здивована мама.
- Гал-ю-ю, так він же лисий! У нього волосся токо на груді!!! - донька в шоці, мама кладе наступну. - Доню-ю-ю! Так у нього ж… а-ну-рез!!!  
-    Мамо, хватить вам!!! Яка лисина, який ще енурез? У Ахмеда ріст метр вісімдесят! Він настоящий мужчина!!!
-    Ох, доню!!! Настоящий мужчина був у 85-му… - замріяно. – В Одесі, на морі… Я тоді була стройна і свободна.
На мить замріялась.
-    В нього були такі сині очі… сильні руки, мускулисті плечі, спина, сідниці… Ох, щось твоя мама отвліклась. Так-с… Один момент, - роздивляється карти на столі, щось поправляє. - Ошибочка маленька. Тут же король з бубновою дев’яткою, а ще валєт піковий з десяткою черві… Все правильно, все сходиться, буде приблизно метр восємдесят… Туда-сюда 10см… А на щот ануреза, все точно. Все сходиться. Одне мені тут… - задумується, - не понятно, - кладе карту, – яйця.
-    Що, яйця-я? – дуже здивувалася донька.
-    Та ось, - кладе знову карту. -  Великі яйця… І багато!!! - витріщила очі на доньку, потім в бік. - Великі і багато!!! Це ка-та-стро-фа! Навіщо йому стільки?!! 
-    Мамо!!! Ви мене своїми картами з розуму зведете!!! У Ахмеда бізнес!!! Страусова ферма! Вистачить з мене вашого ворожіння!!! То все брехня і ваші видумки!
-    Брехня кажеш? А хто минулого разу оприділив, шо у твого Шуріка глисти? Га? А хто дізнався про те, шо у отого джигіта, твого  Ашотіка, дві жінки і три коханки було? Отож бо! Е-е-е-е, якби не мама, пропала б твоя наївна душа в лабетах отієї чорної сили. Так що слухай доню материнську пораду – не пара тобі отой Ахмед зі своїми яйцями! Тьфу ти! З страусами! Не пара!!!
-    Мамо-о-о!!! – аж підскочила дівчина.
-    Не пара! І точка!!! – гримнула ясновидиця.
Галя зривається з-за столу й вибігає з кімнати. Мама ж тим часом дістає телефон.
-    Алло, міліція? Діжурний, а дай мені, будь ласка начальника. Скажи, провидиця Гапка добивається… Ага-ага… Петро Йванич, спасібо за інформацію… Все пройшло, як по маслу. З мене могорич! До зустрічі, Петюнчику-у-уу… Чмо-о-ок!
      12.07.2015р.

© Copyright: Вовка Р, 2015

Регистрационный номер №0299406

от 21 июля 2015

[Скрыть] Регистрационный номер 0299406 выдан для произведения:                                       «Мати й донька»
-    Га-а-алю! А йди-но сюди! 
Заходить Галя.
-    Що такого сталося, що за терміновість така? Чому така не витримка?
-    Галю, сідай ближче. Хочу з тобою сурйозно поговорити про нашу жіночу долю. 
-    А що ж такого тут сурйозного?
-    Хочу обезопасити твоє будуще. Чує моє материнське серденько, що не все тут у тебе в ажурі. А жизнь іде, а жизнь проходе мимо молодої й інтересної куколочки. Сідай близенько моє серденько.
-    Ой, мамо! Ви знову починаєте діставати мене своїм ворожінням!!!
-    А шо тут такого? А шо тобі не нравиться? Мама боліє душою і серцем за свою рибоньку, за свою пишечку… Моя ти солоде-енька! Візьми пиріжечок… Хочеш?
-    Та ну, мамо, який ще пиріжечок. Я вже й так боком з кухні виходжу…
-    По твоєму твоя мама не красіва? Чи як воно?
-    Досить вже, не починайте, мамо…
-    У твоєї мами 130 кіло доброти…
-    Мамо, ну досить! На мене й так ніхто не задивляється!!! 
-    Ой, неправду кажеш доню! Ой неправду! Ось я зараз, - дістає колоду карт.
-    Ну, мамо! Ну, скільки можна?!! Через ваші карти я залишуся в старих дівах. 
-    Тоді сама признавайся. Ну, хто він?
-    Та нікого в мене немає…
-    Ой, гріх матері брехати, ой гріх, - розкладає карти. - Ну, ось! Король піковий… Шо я казала… Карти не збрешуть! Ну, ну… давай доню… ну признайся, - кладе карту. - Ось бачу, шо звати його… На букву «А». Правда ж? Ну, давай доню, признавайся… А… А… Друга буква, - кладе карту, - шо то мені не дуже понятно. Но буква не звонка… Не то «Ф», не то «Х»… А ну ще карту,  - кладе карту й сама до себе. - А може це «Б»? Шо ж виходить, «Абрам»… Доню, він шо – єврей?
-    Чому зразу – єврей? Чи немає інших?
-    Я ж тобі кажу – випадає ось «Ф», «Х» і «Б». Покладу ще  одну, - кладе, б’є рукою по столу. - Непонятка якась! Тепер випадає «Ш». Мабуть сьогодні магнітні бурі…- махає на себе руками й кладе ще одну карту. - Ну ось, нарешті… Його звуть Ах-ме-ед.
         В доньки очі полізли на лоба й роззявився рот.  
-    Мамо!!! Як це?- дуже здивована…
-    Мама казала тобі – карти не обманюють, - кладе наступну карту. – Ріст - 160 см… 31рік…
Донька перелякана, наступна карта й здивована мама.
- Гал-ю-ю, так він же лисий! У нього волосся токо на груді!!! - донька в шоці, мама кладе наступну. - Доню-ю-ю! Так у нього ж… а-ну-рез!!!  
-    Мамо, хватить вам!!! Яка лисина, який ще енурез? У Ахмеда ріст метр вісімдесят! Він настоящий мужчина!!!
-    Ох, доню!!! Настоящий мужчина був у 85-му… - замріяно. – В Одесі, на морі… Я тоді була стройна і свободна.
На мить замріялась.
-    В нього були такі сині очі… сильні руки, мускулисті плечі, спина, сідниці… Ох, щось твоя мама отвліклась. Так-с… Один момент, - роздивляється карти на столі, щось поправляє. - Ошибочка маленька. Тут же король з бубновою дев’яткою, а ще валєт піковий з десяткою черві… Все правильно, все сходиться, буде приблизно метр восємдесят… Туда-сюда 10см… А на щот ануреза, все точно. Все сходиться. Одне мені тут… - задумується, - не понятно, - кладе карту, – яйця.
-    Що, яйця-я? – дуже здивувалася донька.
-    Та ось, - кладе знову карту. -  Великі яйця… І багато!!! - витріщила очі на доньку, потім в бік. - Великі і багато!!! Це ка-та-стро-фа! Навіщо йому стільки?!! 
-    Мамо!!! Ви мене своїми картами з розуму зведете!!! У Ахмеда бізнес!!! Страусова ферма! Вистачить з мене вашого ворожіння!!! То все брехня і ваші видумки!
-    Брехня кажеш? А хто минулого разу оприділив, шо у твого Шуріка глисти? Га? А хто дізнався про те, шо у отого джигіта, твого  Ашотіка, дві жінки і три коханки було? Отож бо! Е-е-е-е, якби не мама, пропала б твоя наївна душа в лабетах отієї чорної сили. Так що слухай доню материнську пораду – не пара тобі отой Ахмед зі своїми яйцями! Тьфу ти! З страусами! Не пара!!!
-    Мамо-о-о!!! – аж підскочила дівчина.
-    Не пара! І точка!!! – гримнула ясновидиця.
Галя зривається з-за столу й вибігає з кімнати. Мама ж тим часом дістає телефон.
-    Алло, міліція? Діжурний, а дай мені, будь ласка начальника. Скажи, провидиця Гапка добивається… Ага-ага… Петро Йванич, спасібо за інформацію… Все пройшло, як по маслу. З мене могорич! До зустрічі, Петюнчику-у-уу… Чмо-о-ок!
      12.07.2015р.

 

МАТЬ И ДОЧЬ (юмор)

ШУТНИКИ