Зрата Юди
А ця глава дуже страшна,
Ввійшовши в Юду, сатана,
На прізвисько Іскаріот,
Як хтів ним нуртував і, от
Надумав він Христа продати
З тим, щоб за нього гроші взяти.
А був він не із багатьох,
А із близьких, - дванадцятьох,
Що в Христі істину шукали,
І дуже його шанували,
Немовби щастя добрі зерня.
Оберігали його вчення.
І ось цей Іскаріот,
Виявився повний скот.
Він без всякого вагання
Пішов на гидке умовляння
Із первосвящениками,
Та ще й з начальниками,
Як би видати того,
Хто навчав добра його.
Зраділи ті й згодилися,
Навіть і не радилися,
Які гроші дати йому,
За для них, добру новину.
Платнею ж за зраду була
Так, як за вбитого раба.
Платили тридцять срібняків
За сто двадцять робочих днів.
І він, зрадник, на те пристав
Й нагоди всякої шукав,
Щоб видати за нагороду,
Христа, Спасителя народу.
А ця глава дуже страшна,
Ввійшовши в Юду, сатана,
На прізвисько Іскаріот,
Як хтів ним нуртував і, от
Надумав він Христа продати
З тим, щоб за нього гроші взяти.
А був він не із багатьох,
А із близьких, - дванадцятьох,
Що в Христі істину шукали,
І дуже його шанували,
Немовби щастя добрі зерня.
Оберігали його вчення.
І ось цей Іскаріот,
Виявився повний скот.
Він без всякого вагання
Пішов на гидке умовляння
Із первосвящениками,
Та ще й з начальниками,
Як би видати того,
Хто навчав добра його.
Зраділи ті й згодилися,
Навіть і не радилися,
Які гроші дати йому,
За для них, добру новину.
Платнею ж за зраду була
Так, як за вбитого раба.
Платили тридцять срібняків
За сто двадцять робочих днів.
І він, зрадник, на те пристав
Й нагоди всякої шукав,
Щоб видати за нагороду,
Христа, Спасителя народу.
Нет комментариев. Ваш будет первым!