На симпатії взаємній, на захопленнях одних
Ще до вчора дружба квітла на надіях веснянИх
Про сум, радість на порозі, про омріяне вікно,
Про амура стріли також слово щирістю цвіло.
А сьогодні, Боже правий, злісь летіла крізь слова,
Голка серце протикала... - Зупинитись? Біса з два!...
З річки сліз звелося море, навіть більше - океан,
Дружба стала наче горе...нарікань - густий туман!
Знищив дружбу та розрушив наклеп та фантазій змах, -
Загубив її вмить кожен, погляд звів на новий шлях...
Не збагне ніхто нічого, не дізнає таїну,
Як день схоронив учора дружбу назавжди... одну...