Вже cкотився час за північ, а годинник на стіні
Через шибку зорі лічить, - не дає заснуть мені...
Оповів ти свою байку, відвернувся і мовчиш...
Ніч гойдатиме до ранку думку: спиш ти чи не спиш...
Перегорнуті сторінки життя нашого та дня,
Давно звичного, картинки гублять колір навмання.
По одній стежині йдемо, а між нами трин-трава, -
Думки гріються окремо, перекручені слова...
У нас різні логотипи і незгоди, - на біду...
А на дворі квітнуть липи, в ароматному меду!
А на дворі, як годиться: небо зорями бринить, -
Ніч, всіх таїн чарівниця, у обіймах тиші спить.