Минає час Ірод лютує,
Перед смертю зло звітує.
Воїни Христа шукають
І всіх малих дітей вбивають.
Та не тільки всіх дітей,
А ще й старих Божих людей,
Так, наказав він вбити пана
Захарію, батька Йоана.
Єлисавета, як лиш знала,
Йоана від смерті спасала.
Два роки Ірода страхались,
А далі в пустині сховались.
В пустині сорок днів минає,
Єлисавета помирає.
Архангел сироту бере
І далі в пустиню веде.
Цим Архангелом є звісно,
Уриїл – вогонь і світло.
Він у свій час і Іллю
Глядів, як дитину свою.
Йоан в пустині проживає,
Його Архангел доглядає
І він так в пості молився,
Що й сам Ангелом зробився.
І став Йоан у Божій силі,
Світлим Ангелом пустині.
Бог Саваот сам гартував
Його, для сина готував.
І так в житті, за кроком, крок
Зростав щонайбільший проробок.
Він все робив, що Бог велів,
Про страх і думати не смів.
І, як Ілля, він все зборов,
Коли ж Христовий час прийшов,
Він вийшов перед ним з пустині
І йде попереду й по нині.
Цар Ірод скоро захворів,
Так, що довго іще гнив.
Живе тіло черви їли,
Аж поки зовсім не згноїли.
PHOTO-2
Помочь сайту
Поздравления
