Наша Вітчизна –
Київська Русь,
З хрестом православна,
В ній Бог Син Ісус.
Цей край, волхвам Всевишнім данний,
Відмітив Андрій Первозванний,
Про славне майбутнє столиці сказав,
Хреста деревяного там закопав.
Мудрістю славна, в народі поважна,
Руська княгиня в державності справна.
Кожний повинен її добре знати,
Княгинею Ольгою її величати.
Бог визначив у Вірі волю
І прославив в Христі Ольгу,
Внуком Володимиром,
Всія Русі Христителем…
Коли ж відомо стало всім,
Що князь князів всія Русі
Вибирає нову віру,
То почали шукать довіру
В князя Руської землі
Євреї, німці, греки – всі,
Кожний своє вихваляв,
Князь уважно вибирав.
Щоб захиститись від ударів,
Князь зізвав своїх боярів.
Порадившись, відібрав
Десять мудреців й послав
В інші краї, в землі чужі,
Щоб там його мудрі мужі,
На собі віру спізнали
І для Русі відібрали.
Посли довго скрізь були
І додому прибули.
Доповіли: Віра в Христа
Найкраща в світі і свята.
Володимир погодився
І тут таки спорядився
У Русь від греків Хреста ввести,
Щоб кожний міг його тут нести.
В той день всі радості спізнали,
В Дніпрі свої гріхи змивали,
Небо і земля раділи,
Що народ руський христили.
Свята Церква причислила
Князя Володимира,
Як і княгиню Ольгу, до святих,
До рівноапостольних.
Помочь сайту
Поздравления
