Отче мій, прийшла година,
Прослав в світі свого Сина,
Щоб твій Син тебе прославив,
І твоє вчення запровадив,
Згідно з владою, що ти
Дав йому, щоб діяти,
Над всяким тілом панувати,
Життя вічне дарувати
Тим, яких ти передав
Йому, як він їх вибирав.
А життя вічне у тому,
Поки живуть у світі цьому
Вони, на скільки є в них змога,
Спізнали істинного Бога
І тобою посланого
Ісуса Христа істинного.
Я ж тебе, тут на землі,
Прославив, як ти дав мені.
Вирішивши ті питання,
Які ти дав до виконання.
Тепер же прослав мене,
І все моє життя земне.
Отче силою своєю
У себе – славою тією.
Що її я мав у тебе
Перед тим, як постав світ.
Я виховував у себе
Все твоє мільярди літ.
Тепер же до тебе йду,
В тобі своє царство знайду.
Отче мій, із всього твого,
Заради імені святого,
Бережи людей своїх,
Що передав ти мені їх,
Щоб були одно, як ми
На небі й в світі між людьми.
Та не лиш за цих молю,
Яких навчаю і люблю,
Але й за тих, які від них,
Навчаться речей істинних.
Отче праведний! Ти знаєш
Все земне, як є сприймаєш
І робиш добрим те, що зле,
Тебе світ не спізнав але
Я тебе спізнав й оті,
Що в твоїй світлій доброті
Спізнали те, що не мине,
Що ти послав єси мене.
Щоб любов, якою ти
Полюбив й любиш завжди
Мене, - в них перебувала,
Я ж в них! Щою мудрість панувала!
[Скрыть]
Регистрационный номер 0143926 выдан для произведения:
Отче мій, прийшла година,
Прослав в світі свого Сина,
Щоб твій Син тебе прославив,
І твоє вчення запровадив,
Згідно з владою, що ти
Дав йому, щоб діяти,
Над всяким тілом панувати,
Життя вічне дарувати
Тим, яких ти передав
Йому, як він їх вибирав.
А життя вічне у тому,
Поки живуть у світі цьому
Вони, на скільки є в них змога,
Спізнали істинного Бога
І тобою посланого
Ісуса Христа істинного.
Я ж тебе, тут на землі,
Прославив, як ти дав мені.
Вирішивши ті питання,
Які ти дав до виконання.
Тепер же прослав мене,
І все моє життя земне.
Отче силою своєю
У себе – славою тією.
Що її я мав у тебе
Перед тим, як постав світ.
Я виховував у себе
Все твоє мільярди літ.
Тепер же до тебе йду,
В тобі своє царство знайду.
Отче мій, із всього твого,
Заради імені святого,
Бережи людей своїх,
Що передав ти мені їх,
Щоб були одно, як ми
На небі й в світі між людьми.
Та не лиш за цих молю,
Яких навчаю і люблю,
Але й за тих, які від них,
Навчаться речей істинних.
Отче праведний! Ти знаєш
Все земне, як є сприймаєш
І робиш добрим те, що зле,
Тебе світ не спізнав але
Я тебе спізнав й оті,
Що в твоїй світлій доброті
Спізнали те, що не мине,
Що ти послав єси мене.
Щоб любов, якою ти
Полюбив й любиш завжди
Мене, - в них перебувала,
Я ж в них! Щою мудрість панувала!