я так люблю тебе нестямно,ненаситно

Я  так  люблю  Тебе  нестямно,  ненаситно,
Що  навіть  смуток  мій  сміється  раз  у  раз,
Коли  проходиш  повз  ліхтар  нічного  світла,
У  серці  тануть  починає  зоряний  алмаз.

Зима  спиняє  хуртовини  й  заметілі,
На  зміну  їм  кида  мільйони  теплих  слів.
А  шрами  досі  не  загоїлись  на  тілі,
Хоч  віддала  Тобі  декади  власних  снів.

Ти  вже  не  мій  ,а  я  і  не  жалію
Того  прогірклого  червоного  вина,
Що  з  уст  Твоїх  текло  мені  на  шию,
Ти  з  іншою  допий  його  до  дна…