ПОДОРОЖ УКРАЇНОЮ

                         Моїй Україні з великою любов’ю

Я їхала дорогами туди, де сонце стомлене

ховається за обрієм. Повз жовтії поля.

Де Ворскла в’ється стрічкою поважно та розмірено

і тихо омиваючи затоплене гілля.

Я їхала… Переліски й луги мене вітаючи,

збігалися на заході. Березові гаї

й тополі де шикуються, дуби стоять столітнії,

де миють коси вербоньки у сивому Дніпрі.

Я їхала над кручами з лісами віковічними,

де Дністер стрімко кидає камінчик, мов листок.

Де береги єднаючи,  з привітними хатинками,

провиснув на Латорицей старий гнучкий місток.

Я їхала Карпатами величними та синіми,

де високо під хмарками сховався поміж гір

серед смерек-красунечок і ялиць величавіїх,

і кам’яних розсипищ блакитний Синевир.

Де чистий Уж звивається поміж старими липами,

де куполи величнії костьолів і церков.

Де сонце світить яснеє.  Де люди посміхаються

так щиро й доброзичливо. Панує де любов.

Там чорноброва дівчина волошками уквітчана

В сорочці-вишиваночці всміхнулась: «Хай щастить!»...

_________________

Додому поверталась я моєю Україною.

Я їхала Вкраїною із заходу на схід.

 20-24.06.2014

http://youtu.be/fthTuQ0b4d8