Плаче верба над рікою,
сумно
плещеться вода.
Мати сина на дорозі
зранку щодня
вигляда.
Хоч і знає стара ненька,
що синочка
вже нема,
та виходить на край шляху:
«Краще б я
пішла сама!
Де ж ти, соколе мій ясний?
Чом покинув
янголят –
і дружиноньку невтішну
і сердешних
немовлят?
Як же в світі їм прожити?
Як рости
без батька їм?»
Тільки віє сивий вітер
та й над ясенем старим…
Не повернеться синочок –
він загинув
на війні.
До матусі тепер прийде
лиш над
ранок уві сні…
27 .0 6 .201 4
[Скрыть]
Регистрационный номер 0223556 выдан для произведения:
Плаче верба над рікою,
сумно
плещеться вода.
Мати сина на дорозі
зранку щодня
вигляда.
Хоч і знає стара ненька,
що синочка
вже нема,
та виходить на край шляху:
«Краще б я
пішла сама!
Де ж ти, соколе мій ясний?
Чом покинув
янголят –
і дружиноньку невтішну
і сердешних
немовлят?
Як же в світі їм прожити?
Як рости
без батька їм?»
Тільки віє сивий вітер
та й над ясенем старим…
Не повернеться синочок –
він загинув
на війні.
До матусі тепер прийде
лиш над
ранок уві сні…
27 .0 6 .201 4