Шон Маклех Патрик
«Часто в тишине ночной
Прежде чем сон придет мой,
Добрая память приносит мне
Свет прошлых дней»
(Томас Мур)
Я бродил по каменному городу,
По городу, где холодная брусчатка.
Холодные стекла окон,
Холодные стены,
Холодные сквозняки
Переулков.
Я бродил по городу
Безлюдных улиц,
Пастей-ворот,
Крылец-тюрем
И зданий-скал.
И хоть бы одна,
Одна одинешенька
Пеларгония в окне,
Или кот-мурлыка
Улыбающийся,
Или цветной паяц,
Бродяга с шарманкой.
Только холод.
Даже в глазах, что временами
Заметны за стеклами магазинов.
Холод.
Даже солнце - белое,
Как чистая страница,
Даже оно холодное.
Может быть оно и не солнце,
А фонарь, подвешенный
Над музейной вывеской
Старым почтальоном,
С холодной торбой слов,
В которой давно не было писем.
Довершено - Мiсто Холодного Сонця
Шон Маклех Патрик
«Часто в тиші нічній
Перш ніж сон прийде мій,
Добра пам'ять приносить мені
Світло минулих днів.»
(Томас Мур)
Я блукав містом камінним:
Містом, де холодна бруківка,
Холодне скло вікон,
Холодні стіни, холодні протяги
Провулків.
Я блукав містом
Безлюдних вулиць
І брам-пащек,
Ґанків-в’язниць
Та будівель-скель.
І хоч би одна,
Хоч би одненька
Пеларгонія на вікні,
Чи кіт-муркотало усміхнений,
Чи кольоровий паяц
Клошаром з катеринкою.
Тільки холод:
Навіть в очах, що часом
Помітні за склом крамниць.
Холод.
Навіть сонце - біле, як чиста сторінка,
Навіть воно холодне:
Нібито воно і не сонце
А ліхтар підвішений
Над музейною вивіскою
Старим листоношею
З холодною торбою слів
В якій давно не було листів...
Помочь сайту
Поздравления
