Мавка

Яна Гнатова
Мавка
(Рондо)

Ти любиш день. Я – ніч, коли поволі
На темнім, неокраїм видноколі
Зірки з’являються, немов нізвідки,
Як розквітають дивовижні квітки
На чорному поораному полі,

А місяць в серпанкóвім ореолі
Здається золотим великим злитком,
Підвішеним на непомітну нитку.
Ти любиш день?..

Наш розлад завдає страждання й болю.
Приходь до одинокої тополі,
Я покажу, які бувають влітку
П’янливі ночі!.. Та от тільки видко,
Не зваблює тебе таке роздолля.
Ти любиш день…

2017

перевод

Ты любишь день, я – ночь, когда несмело
На окоём, где небо потемнело
Выходят звёзды словно ниоткуда
Подобные цветам нездешним чудным
На чёрном поле, вспаханом, сомлелом.
А в ореоле серебристо-белом
Висит луна, как золотое блюдо
На ниточке, невидимой для люда.
Ты любишь день?

От разности болят душа и тело,
Приди под клён, я б показать хотела
Восторг и негу летнего приюта
Хмельных ночей... Но только почему-то
К раздолью страсть тобой не овладела,
Ты любишь день...

© Copyright: Геннадий Солодилов, 2017

Регистрационный номер №0393643

от 16 августа 2017

[Скрыть] Регистрационный номер 0393643 выдан для произведения: Яна Гнатова
Мавка
(Рондо)

Ти любиш день. Я – ніч, коли поволі
На темнім, неокраїм видноколі
Зірки з’являються, немов нізвідки,
Як розквітають дивовижні квітки
На чорному поораному полі,

А місяць в серпанкóвім ореолі
Здається золотим великим злитком,
Підвішеним на непомітну нитку.
Ти любиш день?..

Наш розлад завдає страждання й болю.
Приходь до одинокої тополі,
Я покажу, які бувають влітку
П’янливі ночі!.. Та от тільки видко,
Не зваблює тебе таке роздолля.
Ти любиш день…

2017

перевод

Ты любишь день, я – ночь, когда несмело
На окоём, где небо потемнело
Выходят звёзды словно ниоткуда
Подобные цветам нездешним чудным
На чёрном поле, вспаханом, сомлелом.
А в ореоле серебристо-белом
Висит луна, как золотое блюдо
На ниточке невидимой для люда.
Ты любишь день?

От разности болят душа и тело,
Приди под клён, я б показать хотела
Всю страсть и негу летнего приюта
Хмельных ночей... Но только почему-то
К раздолью страсть тобой не овладела,
Ты любишь день...

 

Кто прав?

Очарованный зритель