Минув день жаху і вночі,
Після мук своїх і смерті
За гріхи людські чужі,
Ісус почав жити в безсмерті.
Силою свого божества,
Ожив, воскрес, хвала! Хвала!
Силою свого терпіння,
Пройшов через тверде каміння.
В цей саме день, після суботи,
Після горя і скорботи,
Як ще не розвиднялося,
Святі жінки зібралися.
Бо ж прийшла Божа година,
Жінки: Марія Магдалина,
Мати Якова,-Марія
І третя з ними Соломія.
Змішали пахощі уміло,
Щоб намастити Христа - тіло,
Тому, що як Його ховали,
Вони зробить це не встигали.
Жінки в гробницю увійшли,
І Господа там не знайшли.
Заціпенілі, мовчазні,
Чують голос, як ввісні:
«Ідіть, скажіть його учням
Те, що кажу тепер вам:
Господь із милості своєї,
Зустріне вас у Галилеї»
Стояли вражені жінки,
З місця не могли зійти.
Знову бачать божу милість,
Два ангели в сяйві явились.
Жінки, враз, лиця свої
Наклонили до землі.
Їм ангели в одежах білих:
«Не шукайте між спочилих
Живого, тут його немає,
Він воскрес, в саду гуляє.
Згадайте, що він вам казав,
Ще в Галилеї, як навчав.»
Страх і радість у душі,
До учнів пішли хутчіш.
По дорозі всі мовчали,
Слова ці в серці зберігали.
А, повернувшись, розказали
Одинадцятьом усе, що знали,
В учнів ще не було прозріння,
Гадали – то пусте верзіння.
Помочь сайту
Поздравления
