Тиха ніч, спокійне море,
Стихли негаразди, горе.
Пливуть човни, а в них учні,
Пливуть із ночі в світлі дні.
Ісус в човні, як у колисці,
На своєму ж таки місці,
Впевнений в своїй науці,
Спав спокійно на подушці.
Аж ось знялася хуртовина,
Морська розбурхана лавина
З вітром хлинула у човен,
Ще мить й води він буде повен.
Ось-ось хвилі учнів згублять,
Ті до Ісуса,-кричать, будять:
"Учителю! Нам страшно дуже,
Чи тобі все це байдуже?!"
Тоді Ісус Христос устав,
До вітру і моря сказав:
"Ущухни! Замовкни,
Аби ми не змокли!"
І затих вітер, ущух,
Ніякий звук не йшов до вух,-
Велика тиша залягла,
В незвичність учнів зодягла.
Тоді Ісус сказав до них,
До однодумців боязких:
"Чого ви такі, що без міри,
Ще досі не маєте віри?!"
І всіх, хто тоді в човні був,
Страх великий огорнув
І вони всі повставали,
Й один до одного казали:
"Хто це такий, що йому,
Ось при нас тут, на яву,
При тому, що ми малодушні,
Вітер і море послушні?"
[Скрыть]
Регистрационный номер 0168097 выдан для произведения:
Тиха ніч, спокійне море,
Стихли негаразди, горе.
Пливуть човни, а в них учні,
Пливуть із ночі в світлі дні.
Ісус в човні, як у колисці,
На своєму ж таки місці,
Впевнений в своїй науці,
Спав спокійно на подушці.
Аж ось знялася хуртовина,
Морська розбурхана лавина
З вітром хлинула у човен,
Ще мить й води він буде повен.
Ось-ось хвилі учнів згублять,
Ті до Ісуса,-кричать, будять:
"Учителю! Нам страшно дуже,
Чи тобі все це байдуже?!"
Тоді Ісус Христос устав,
До вітру і моря сказав:
"Ущухни! Замовкни,
Аби ми не змокли!"
І затих вітер, ущух,
Ніякий звук не йшов до вух,-
Велика тиша залягла,
В незвичність учнів зодягла.
Тоді Ісус сказав до них,
До однодумців боязких:
"Чого ви такі, що без міри,
Ще досі не маєте віри?!"
І всіх, хто тоді в човні був,
Страх великий огорнув
І вони всі повставали,
Й один до одного казали:
"Хто це такий, що йому,
Ось при нас тут, на яву,
При тому, що ми малодушні,
Вітер і море послушні?"