Про Петра
Святий первоверховний
Апостол Петро,
Симон-камінь наріжний,
З Хрестом був заодно.
Як Хреста з ними не стало,
Все що було їх дивувало.
Та Дух Святий на них зійшов
І кожний в Бозі шлях знайшов.
Подією живий тією
Вірою міцний своєю,
Петро пішов людей навчати.
Христа Бога прославляти.
І в самому навіть Римі
Слова казав неповторимі,
Про Спасителя Христа
Промови вів в будні й в свята.
Ми славимо Петра сьогодні:
При імператорі Нероні
Петро жорстокою рукою
Розіпнутий вниз головою.
Про Павла
Петро церкву будував,
Павло її руйнував.
Погроми, зло майже щодня,
Аж поки не злетів з коня.
Й найшла на нього сліпота,
І в ній впізнав Павло Христа.
Світло вчення неповторне,
Істинною непоборне.
Потім виступав в столиці,
Забивав у старе клинці.
Людей до віри залучав,
З Петром він Церкву будував.
В собі мав віру непохитну
Ісусову Новозавітну
І за вірності слова
Відтята в Павла голова.
Апостоли Петро й Павло
Перемогли через смерть зло,
Здолали Рим, Нерона, смерть,
Зробили Світлом світу хрест.
Свято в літі купається,
Петра, Павла називається,
І квітами пишається,
Жнивами починається.
* * *
За особливу працю апостол Петро,
Для слави Християнської, як і Савл Павло,
Названі Церквою славними,
Апостолами Первоверховними.