Сказав від Бога Ісая:
"Ось мій слуга, якого я
Вибрав,- улюблений мій,
Моя душа в Силі Моїй,
Його вподобала, як Свого!
Я поклав в свій час на Нього
Духа, щоб Він від погруддя,
Звіщав поганам правосуддя.
Де буде Він з’являтися,
Не буде змагатися,
Ні кричати, ні навчати,-
Буде лиш спостерігати.
І хто б запитав його,
З лукавством, у гріховних планах,
Та голосу його ніхто
Не буде чути на майданах.
Він небом так влаштований,
На Боже налаштований,
Що ні про що не схоче знати
І, ні на що, потурати.
Він глядітиме наснагу,
І щоб не втратити увагу,
Очеретини, де Він ходить,
Надломаної не доломить.
Він так в собі Бога леліє,
Що й миті даром не потратить,
І гнота, що ледь-ледве тліє,
Він премудрий, - не загасить.
Аж поки не доведе право:-
І на ліво, і на право,
І на захід і на схід,
До перемоги так, як слід.
На Його Боже Ім’я,
Дане для вічного життя,
На Нього,-на онука Ганни,
Будуть надіятись погани".
[Скрыть]
Регистрационный номер 0168777 выдан для произведения:
Сказав від Бога Ісая:
"Ось мій слуга, якого я
Вибрав улюблений мій,
Моя душа в Силі Моїй,
Його вподобала, як Свого!
Я поклав в свій час на Нього
Духа, щоб Він від погруддя,
Звіщав поганам правосуддя