Христа прийняв Єрусалим,
А вороги уже за ним,
Ставлять пастки Спасителю,
Тай кажуть:"Учителю!
Чули ми і знаємо,
І за святе це маємо,
Що ти щиросердний,
І що милосердний.
Ти не знаєш протиріччя,
Й не дивишся на обличчя,
Бо люди, як тобі дано,
Для вчення Божого зерно,
Котре Бога в собі має
І в них проростає.
Ми ж тебе питаємо,
Бо ж самі не знаємо:
Як тобі все це вдається,
Скажи нам і як здається
Тобі, із всіх лише одному,
Від Бога мудрому такому.
Чи правильний в нас порядок,
І чи дозволено податок
Давати римлянам, чи ні,
Тепер і в прийдешні дні".
Ісус впізнав їхнє лукавство
І, знаючи про їх зазнайство,
Сказав:"Чого питаєте,
Мене спокушаєте?
Лицеміри, принесіть
Гріш податковий, покажіть."
Ті ж продовжують свій намір
І подають йому динарій.
Ісус динарій в руки взяв,
А тоді їх запитав:
"Чий тут образ-знаєте?
І напис читаєте?"
Ті ж, що зла йому бажають,
"Кесарів",- відповідають.
Ісус сказав:"Запам’ятайте
І так завжди учиняйте,
Що кесареве - кесареві,
А що Боже,- Богові."
Всі, що лукавством переймались,
Відійшли, бо ж поздавались.
Мудрість Божа понад все,
Вона добро людям несе,
Бо в ній є відповідь зарання,
На кожне наше запитання.
[Скрыть]
Регистрационный номер 0166716 выдан для произведения:
Христа прийняв Єрусалим,
А вороги уже за ним,
Ставлять пастки Спасителю,
Тай кажуть:"Учителю!
Чули ми і знаємо,
І за святе це маємо,
Що ти щиросердний,
І що милосердний.
Ти не знаєш протиріччя,
Й не дивишся на обличчя,
Бо люди, як тобі дано,
Для вчення Божого зерно,