На Візантію наступали
Невірні сарацини,
Грабували і вбивали,
Спокійної години
Не було в той час нікому,
Ні старому, ні малому,
Боронились, як могли,
Все ж сарацини в край ввійшли.
У Влахернському соборі
Всі мешканці здорові й хворі,
Бога й всіх святих молили,
Щоб від невірних захистили.
Бог зваживши на їх терпіння,
Молитву, віру на спасіння,
Вночі, під час Богослужіння,
Знепослав чудо видіння.
Святий Андрій і Єпифаній,
В Хресті учень його званий,
До Богородиці молились
І... Пречиста їм явилась.
Па повітрі стоїть сяє,
Спасти людей Сина благає,
Чистий Покров в руках тримає,
Омофором світ покриває.
Сонмами Ангели літають,
Пресвяту оберігають,
Небесную благословляють,
Царицю свою величають.
Біля Марії, в вишині,
Пророки Божії земні
Сидять з книгами в руках,
З Божою мудрісттю в очах.
Біля Пречистої були
Святі апостоли,
Вірні Ісусові, вони
Хрестову Церкву возвели.
Під Покровом Всесвятої
Угодники Божі в покорі,
Свої голови схиляють,
Пренепорочну зустрічають.
Спочатку це чудо-видіння,
Було прославленне молінням
Всіма, хто був у Божім Храмі,
І далі усіма церквами.
В Константинополі, в усьому,
Молились видиву святому,
Видіння світ весь обійшло,
Й до нас, в жовтневий день, прийшло.
Скоро ворог був розбитий
Так, що ніхто не був убитий,
Геть повтікали, до ноги,
Візантійські вороги.
І їх ще далі, далі гнали,
Щоб чужу землю не топтали,
Щоб не чіпали праведних,
Й забули дорогу до них.
Пречиста Діва всіх покрила,
Від ворогів людей своїх,
Непереможна є та сила,
Коли в ній серце до святих.
Ця подія відбулася,
Як імператор називався
Премудрий Лев Четвертий,
В рік дев’ятсот десятий.
[Скрыть]
Регистрационный номер 0163446 выдан для произведения:
На Візантію наступали
Не вірні сарацини,
Грабували і вбивали,
Спокійної години
Не було в той час нікому,
Ні старому, ні малому,
Боронились, як могли,
Все ж сарацини в край ввійшли.