Довгий дощ...

17 мая 2013 - Ганка Гличка

Знову дощ затяжний за вікном
Не стихає, мрячить без упину, -
Накрив землю він мокрим рядном, -
Ронить листя, зітхає калина.

По-осінньому дивиться день.
На душі гіркота, в серці щемінь, -
Кличе слово твоє і веде...
Вітер дме, навпрошки, знов студенний...

Пам'ять долю голубить, до сліз, -
А вгорі - журавлів дивний клекіт
Пролітає над гаєм беріз...
Не вернути те літо далеке...

Довгий, в»їдливий дощ за вікном, -
Виціловують краплі шибки...
Світ душі спорожнілий, - промок...
Линуть споминів довгі гудки...

Регистрационный номер №0137042

от 17 мая 2013

[Скрыть] Регистрационный номер 0137042 выдан для произведения:

Довгий дощ за моїм вікном, - виціловують краплі шибки...

Тужливий світ душі промок... знову споминів линуть гудки...

Гірким жалем вкрита душа, обіймає розлуки щемінь.

Твоє ім"я пестять вуста... Вітер дме навпрошки, студенний...

Очі повні смутку та сліз, а вгорі - журавлиний клекіт

Пролітає над гаєм беріз... за далями літо далеке...

Довгий дощ за моїм вікном по-осінньому йде, неспинно, -

Накрив землю мокрим рядном... ронить листя, плаче калина

Наперекір усім...

ЗАПІЗНО...

Рейтинг: 0 440 просмотров

Комментарии (0)

Нет комментариев. Ваш будет первым!