Ісус прощає чужоложниці

3 марта 2014 - leonid abram

 

Вдосвіта одного разу

Ісус сидів біля храму,

Люди посходились до нього,

І він навчав їх вчення свого.

 

А книжники і фарисеї,

Із-за підлості своєї,

Привели жінку на згубу,

Схоплену в час перелюбу.

 

Поставили  посередині,

Й кажуть: «Учителю, ось нині

Спіймано, саме цю жінку,

На перелюбнім вчинку.

 

Закон Мойсея велить брати

Таких жінок й каменувати».

Так замишляючи на зле,-

«Що ти нам скажеш на те»?

 

Ісус  Отцевої наснаги,

Не звертав на них уваги.

Нахилився, як сам знав,

Щось пальцем по землі писав.

 

А що вони наполягали,

Та ще й каміння в руки  брали,

Ісус підвівся від землі

І сказав слова святі,

 

«Покладімо цьому край,

Хто з вас без гріха, - нехай

Перший кидає у неї

Камінь, законності своєї».

 

Тай нахилився знов собі,

До свого письма на землі.

Почувши таке, всі вони,

Розходитися почали.

 

Мало, по мало натовп дівся,

Ісус Христос й собі підвівся,

Дивиться жінка й до нині,

Стоїть бліда посередині.

 

Тай мовить: »Де ж вони оті

Твої обвинувачі?

Ніхто не осудив зі зла»?

«Ні, Господи», відповіла..

 

Тоді Ісус: «І я за це

Не осуджую тебе.

Тепер з Богом собі йди

Та вже більше не гріши».

 

 

 

 

 

 

 

 

© Copyright: leonid abram, 2014

Регистрационный номер №0197249

от 3 марта 2014

[Скрыть] Регистрационный номер 0197249 выдан для произведения:

 

Вдосвіта одного разу

Ісус сидів біля храму,

Люди посходились до нього,

І він навчав їх вчення свого.

 

А книжники і фарисеї,

Із-за підлості своєї,

Привели жінку на згубу,

Схоплену в час перелюбу.

 

Поставили  посередині,

Й кажуть: «Учителю, ось нині

Спіймано, саме цю жінку,

На перелюбнім вчинку.

 

Закон Мойсея велить брати

Таких жінок й каменувати».

Так замишляючи на зле,-

«Що ти нам скажеш на те»?

 

Ісус  Отцевої наснаги,

Не звертав на них уваги.

Нахилився, як сам знав,

Щось пальцем по землі писав.

 

А що вони наполягали,

Та ще й каміння в руки  брали,

Ісус підвівся від землі

І сказав слова святі,

 

«Покладімо цьому край,

Хто з вас без гріха, - нехай

Перший кидає у неї

Камінь, законності своєї».

 

Тай нахилився знов собі,

До свого письма на землі.

Почувши таке, всі вони,

Розходитися почали.

 

Мало, по мало натовп дівся,

Ісус Христос й собі підвівся,

Дивиться жінка й до нині,

Стоїть бліда посередині.

 

Тай мовить: »Де ж вони оті

Твої обвинувачі?

Ніхто не осудив зі зла»?

«Ні, Господи», відповіла..

 

Тоді Ісус: «І я за це

Не осуджую тебе.

Тепер з Богом собі йди

Та вже більше не гріши».

 

 

 

 

 

 

 

 

 
Рейтинг: +5 690 просмотров
Комментарии (8)
Казарььянц Маргарита # 3 марта 2014 в 21:53 +1
Прости меня Господи, за все грехи мои! как хорошо, нагулялась, как могла, а потом Господь ей всё простил ,
т.е. нет никакого греха в том, что женщина меняет мужчин по по 100 штук, как перчатки/, если сам Бог сказал, что это не грех, почему же тогда профурсеток так бичуют? это их ремесло...
/Спасибо, Лео, за интересный рассказ о греховоднице, прощённой Богом...
,смеяться тоже не грешно над тем, что кажется смешно...
leonid abram # 4 марта 2014 в 17:57 0
Спасибо, Маргошенька, за столь интересный, эмоциональный отклик! С уважением, Леонид! 8ed46eaeebfbdaa9807323e5c8b8e6d9
Николай Гольбрайх # 3 марта 2014 в 23:10 +1
ОТЛИЧНАЯ РАБОТА ЛЕОНИД!!! super c0137
leonid abram # 4 марта 2014 в 17:59 +1
Спасибо, Николай! С уважением, Леонид! c0137
Таня Петербуржская # 5 марта 2014 в 19:51 +1
На рассвете однажды
Иисус сидел около храма
Люди посходились к нему
И он учил их учения своего.

А книжники и фарисеи
Из-за подлости своей
Привели женщину на погибель
Схваченную во время прелюбодеяния.

Поставили посредине
Й говорят: "Учителю, вот в настоящее время
Поймано, именно эту женщину
На поступке прелюбодеяния.

Закон Моисея будет велеть братья
Таких женщин и каменувати".
Так замышляя на плохо, -
"Что ты нам скажешь на то"?

Иисус Отцевої воодушевления
Не сворачивал на них внимания.
Наклонился, как сам знал
Что-то пальцем по земли писал.

А что они настаивали
Да еще и камни в руки брали
Иисус поднялся от земли
И сказал слова святые

"Положим этому конец
Кто из вас без греха, - пусть
Первый бросает у нее
Камень, законности своей".

Тай наклонился снова собе
К своему письму на земле.
Услышав такое, все они
Расходиться начали.

Мало, по мало толпа делась
Иисус Христос и собе поднялся
Смотрит женщина и к в настоящее время
Стоит бледная посредине.

Тай говорит: "Где же они те
Твои обвинители?
Никто не осудил из зла"?
"Нет, Господи,


Нет безгрешных и судить некому. Господь сам рассудит!
leonid abram # 8 марта 2014 в 22:36 0
Спасибо, Татьяна, за чудесный перевод! С уважением, Леонид! 8ed46eaeebfbdaa9807323e5c8b8e6d9
Галина Дашевская # 10 марта 2014 в 00:56 +1
Спасибо, Леонид, за твою работу!
leonid abram # 10 марта 2014 в 08:56 0
Пожалуйста, Галина! Рад что понравилась! С уважением, Леонид! 8ed46eaeebfbdaa9807323e5c8b8e6d9