Оформление
Галины Дашевской.
http://parnasse.ru/poetry/lyrics/religious/-pervoe-umnozhenie-hlebov.html
Прийшли до Христа
звідусюди,
Різні за вірою люди,
До Його вчення
небайдужих,
І Він вигоїв всіх
недужих.
Як же настав вечір
скоро,
Підійшли тоді до нього
Учні, й
кажуть:"Місце це
Пусте, та й час минув
уже.
Відпусти людей, нехай
Ідуть по селах
зазвичай,
Та куплять там собі
поживи,
Хліба та якоїсь
риби".
А Ісус сказав, мов з
неба:
"Їм відходити не
треба,
В моїм благоволінні
звідси,
Ви самі їм дайте
їсти".
А вони мовлять до
Нього:
"Зі статку свого
харчового,
Ми маємо тільки п’ять
Хлібів й дві
риби". І мовчать.
Тоді Він каже:
"Тож підіть,
Мені їх сюди принесіть".
Ті ж пішли, все це
взяли
І до Ісуса принесли.
А Він звелів передусім,
Аби було зручно всім
їм,
Посідати тут тісненько,
Бо ж було люду
багатенько.
І посідали на траві,
По сто і п’ятдесят
людей.
Було п’ять тисяч в тій
порі,
Без жінок і без дітей.
Ісус в небо очі підвів,
Благословив тих п’ять
хлібів,
Дві рибини розламав
І учням все це передав.
А учні вже людям
носили,
І всі зголоднілі їли.
Наситились, наїлися,
Щей кусні залишилися.
Іназбирали тих куснів
Дванадцять повних
кошиків,
Та ще й рештки риби
були,
На землі скрізь, як
гриби.
Ісус вдруге сіма
хлібами
І рибами небагатьмами,
Чотири тисячі людей
Наситив крім жінок й дітей.
[Скрыть]
Регистрационный номер 0176705 выдан для произведения:
Прийшли до Христа
звідусюди,
Різні за вірою люди,
До Його вчення
небайдужих,
І Він вигоїв всіх
недужих.
Як же настав вечір
скоро,
Підійшли тоді до нього
Учні, й
кажуть:"Місце це
Пусте, та й час минув
уже.
Відпусти людей, нехай
Ідуть по селах
зазвичай,
Та куплять там собі
поживи,
Хліба та якоїсь
риби".
А Ісус сказав, мов з
неба:
"Їм відходити не
треба,
В моїм благоволінні
звідси,
Ви самі їм дайте
їсти".
А вони мовлять до
Нього:
"Зі статку свого
харчового,
Ми маємо тільки п’ять
Хлібів й дві
риби". І мовчать.
Тоді Він каже:
"Тож підіть,
Мені їх сюди принесіть".
Ті ж пішли, все це
взяли
І до Ісуса принесли.
А Він звелів передусім,
Аби було зручно всім
їм,
Посідати тут тісненько,
Бо ж було люду
багатенько.
І посідали на траві,
По сто і п’ятдесят
людей.
Було п’ять тисяч в тій
порі,
Без жінок і без дітей.
Ісус в небо очі підвів,
Благословив тих п’ять
хлібів,
Дві рибини розламав
І учням все це передав.
А учні вже людям
носили,
І всі зголоднілі їли.
Наситились, наїлися,
Щей кусні залишилися.
Іназбирали тих куснів
Дванадцять повних
кошиків,
Та ще й рештки риби
були,
На землі скрізь, як
гриби.
Ісус вдруге сіма
хлібами
І рибами небагатьмами,
Чотири тисячі людей
Наситив крім жінок й дітей