[Скрыть]Регистрационный номер 0225163 выдан для произведения:Ти знову плачеш осторонь вiкна змарнiла вiд очiкування жiнка, в твоєм волоссi пасмо-сивина, як з крил моїх зроненая пiр’їнка.
Ти тихо плачеш слухаючи спiв з моїх грудей, i стискуючи руки, шепочеш до небес багато слiв… А я дарую дивовижнi звуки,
Я непримiтний птах. Я соловей, пташина перед Божим свiтом квола, та iз душi, та iз моїх грудей спiв лине так, що завмира довкола,
усе, усе. Усюди, навкруги… А ти не вiдаєш чужинська мати, що ми з тобою — лютi вороги. Прохаєш, ще i ще, мене спiвати,
щоб бiль розрадить у душi свої. Та разом… наче стала прозрiвати, що тая птаха в гiллi золотiм убитого, твоїм синочком, мати.