Леся Українка

 Этот стих я хочу посвятить талантливой и мужественной Украинской поэтесе Лесе Украинке. ЕЕ стихи прекрасны.

Скільки тепла і ніжності в іі віршах.
Скільки надії, вірності, любові.
Вона була собою у думках.
ЇЇ душа у кожному є слові.

Вона творила не дививших в очі.
Своїй хворобі, не корилась болю.
Вона не плаклась ні темряві, ні ночі.
Вона цінила завжди свою волю.

У ній не вирувала зрада, гордість.
Вона до кращого з віршами підіймалась.
ЇЇ не докоряла вічно совість.
Поки жила, ніколи не здавалась.

Вона кохання своє берегла.
Писала про весну і мужньо виживала.
Любити серцем коханого змогла.
І у душі з веселкою співала

Лише вірші казали про печаль.
Кайдани болю забирали сили.
Але з надією вона дивилась вдаль.
ЇЇ вірші мов на руках носили.

 Вона свій сум залишила в віршах.
 Нажаль, її давно уже немає.
 О Лесю, ти залишишся в думках.
Твоя поезія кохати надихає.