Прости мене, нене, єдина моя

***

Прости мене, нене, єдина моя, -
Моя найверніша людина:
Назавжди святе я твоє немовля,
Назавжди душі пуповина,

Прости, що з тобою негречинй я був,
Соромився поцілувати.
Матусю! Я руки твої не забув,
Що вчасно не встиг цінувати.

Матусю! Я серце твоє розривав
Незграбними вчинками гоя;
У батьківськім домі лишень засинав –
Як ангел, сповитий тобою;

Жіноцтво усе я з тобою рівняв, -
Їм було нелегко, - я знаю,
Ні з одною з них не були ми рівня,
Коли б не було тебе з нами;

Ти навіть із фото мій світ берегла,
Хоч тіло поринуло в вирій:
За шию душила дівчат, мов ягнят,
Що зле мені щось поробили…

Прости мене, нене, - у серці бринить:
«До зустрічі в новій юдолі!»
Нам розкіш кохання зуміла привить…
Купайся ж в Гармонії вволю!

© Copyright: Александр Приймак, 2013

Регистрационный номер №0155262

от 29 августа 2013

[Скрыть] Регистрационный номер 0155262 выдан для произведения: ***

Прости мене, нене, єдина моя, -
Моя найверніша людина:
Назавжди святе я твоє немовля,
Назавжди душі пуповина,

Прости, що з тобою негречинй я був,
Соромився поцілувати.
Матусю! Я руки твої не забув,
Що вчасно не встиг цінувати.

Матусю! Я серце твоє розривав
Незграбними вчинками гоя;
У батьківськім домі лишень засинав –
Як ангел, сповитий тобою;

Жіноцтво усе я з тобою рівняв, -
Їм було нелегко, - я знаю,
Ні з одною з них не були ми рівня,
Коли б не було тебе з нами;

Ти навіть із фото мій світ берегла,
Хоч тіло поринуло в вирій:
За шию душила дівчат, мов ягнят,
Що зле мені щось поробили…

Прости мене, нене, - у серці бринить:
«До зустрічі в новій юдолі!»
Нам розкіш кохання зуміла привить…
Купайся ж в Гармонії вволю!

 

Таке дівча, мов смолоскип в очах...

Сонная осiнь красить човни...