ГлавнаяСтихиЛирикаВоенная → БЛУКАЛИ ТІНІ ПО СТІНІ...

БЛУКАЛИ ТІНІ ПО СТІНІ...

6 февраля 2022 - Орест Мищанчук
article503434.jpg

Блукали тіні по стіні,
На ліжку жіночка лежала,
Журба в оселі панувала,
Її коханий на війні.

Лише здригається рука,
Вона лежить на телефоні,
Або бере в свої долоні,
Чекає кожну мить дзвінка.

Нависла стеля вся в думках,
В душі лиш смуток і тривога,
А серце вже летить до нього,
Бо телефон мовчить в руках.

Нехай вже краще помовчить,
Ніж голос в нім чужий почути,
Втомився милий, може бути,
Приліг, напевно, відпочить.

Стискає серце у думках,
Вони так мало разом жили,
Ще діточок не народили,
Тому завжди панує страх.

Зайшов світанок на поріг,
В душі надія і тривога,
Молитву шле вона до бога,
Щоби коханого зберіг...

© Copyright: Орест Мищанчук, 2022

Регистрационный номер №0503434

от 6 февраля 2022

[Скрыть] Регистрационный номер 0503434 выдан для произведения:
Блукали тіні по стіні,
На ліжку жіночка лежала,
Журба в оселі панувала,
Її коханий на війні.

Лише здригається рука,
Вона лежить на телефоні,
Або бере в свої долоні,
Чекає кожну мить дзвінка.

Нависла стеля вся в думках,
В душі лиш смуток і тривога,
А серце вже летить до нього,
Бо телефон мовчить в руках.

Нехай вже краще помовчить,
Ніж голос в нім чужий почути,
Втомився милий, може бути,
Приліг, напевно, відпочить.

Стискає серце у думках,
Вони так мало разом жили,
Ще діточок не народили,
Тому завжди панує страх.

Зайшов світанок на поріг,
В душі надія і тривога,
Молитву шле вона до бога,
Щоби коханого зберіг...
 
Рейтинг: +3 161 просмотр
Комментарии (0)

Нет комментариев. Ваш будет первым!