Немає вже ні сили, ні любові...
Перевод. /Таина Ким/
Немає вже ні сили, ні любові
В немиле місто вторгнута я тілом,
Що поза сонцем. Та не чую крові,
Яка в мені і зовсім схолодніла.
Веселу вдачу Музи не впізнаю,
Що дивиться, та слова не проронить,
В віночку темнім голову приклонить
Знеможено на груди... я чекаю
Та тільки совість з кожним днем страшніша!
Біснується, жадає здерти мито.
Униз обличчя – відповідь тихіша…
Та виправдань уже слізьми не змити.
03.06.13
Все отнято: и сила, и любовь
/Анна Ахматова/
Все отнято: и сила, и любовь.
В немилый город брошенное тело
Не радо солнцу. Чувствую, что кровь
Во мне уже совсем похолодела.
Веселой Музы нрав не узнаю:
Она глядит и слова не проронит,
А голову в веночке темном клонит,
Изнеможенная, на грудь мою.
И только совесть с каждым днем страшней
Беснуется: великой хочет дани.
Закрыв лицо, я отвечала ей...
Но больше нет ни слез, ни оправданий.
[Скрыть]
Регистрационный номер 0170794 выдан для произведения:
Немає вже ні сили, ні любові...
Перевод. /Таина Ким/
Немає вже ні сили, ні любові
В немиле місто вторгнута я тілом,
Що поза сонцем. Та не чую крові,
Яка в мені і зовсім схолодніла.
Веселу вдачу Музи не впізнаю,
Що дивиться, та слова не проронить,
В віночку темнім голову приклонить
Знеможено на груди... я чекаю
Та тільки совість з кожним днем страшніша!
Біснується, жадає здерти мито.
Униз обличчя – відповідь тихіша…
Та виправдань уже слізьми не змити.
03.06.13
Все отнято: и сила, и любовь
/Анна Ахматова/
Все отнято: и сила, и любовь.
В немилый город брошенное тело
Не радо солнцу. Чувствую, что кровь
Во мне уже совсем похолодела.
Веселой Музы нрав не узнаю:
Она глядит и слова не проронит,
А голову в веночке темном клонит,
Изнеможенная, на грудь мою.
И только совесть с каждым днем страшней
Беснуется: великой хочет дани.
Закрыв лицо, я отвечала ей...
Но больше нет ни слез, ни оправданий.