Незримо наблюдает око. Романс.

Перевод – Олег Черный.

Автор  - оригинала на русском языке - Маша Собко.

В очі зазірни мої - вони не брешуть.

Ти пробач - в моїх словах уламки світла.

І мене в хаті порожній хаті не чекають,

То доля погана до мене прилипла.

Холодний бісер кидаю я на землю,

В глибині душі у мене неймовірно.

Своєї душі я голосу не внемлю,

Одному тобі в кохані тільки вірна.

Знову завтра мені холодно-холодно -

Шукаю я де і чим себе зігріти.

І знов мені в забутій хаті голодно -

Немає місця куди себе подіти.

Знову завтра мені холодно-холодно,

А ти, як завжди знову мене не чуєш.

Моє серце б'ється знов і знов тремтливо,

Мене не чуєш зовсім і молчиш, мовчиш.

В очі зазірни мої - вони не брешуть.

Залишилася сумна між нами тиша.

Шлях завтра зовсім нам з тобою розведуть,

На моїй душі стає все гірше, гірше.

Холодний бісер кидаю я на землю,

В глибині душі у мене неймовірно.

Своєї душі я голосу не внемлю,

Одному тобі в кохані тільки вірна.

Розсиплюся для тебе я в тиші землі,

Я тепер не знаю як тебе забути.

Згубила в серці я кохання в глибині.

Моє серце знову хоче так любити.

Знову завтра мені холодно-холодно -

Шукаю я де і чим себе зігріти.

І знов мені в забутій хаті голодно -

Немає місця куди себе подіти.

Знову завтра мені холодно-холодно,

А ти, як завжди знову мене не чуєш.

Моє серце б'ється знов і знов тремтливо,

Мене не чуєш зовсім і молчиш, мовчиш.

В очі зазірни мої - вони не брешуть.

Залишилася сумна між нами тиша.

Шлях завтра зовсім нам з тобою розведуть,

На моїй душі стає все гірше, гірше.

Холодний бісер кидаю я на землю,

В глибині душі у мене неймовірно.

Своєї душі я голосу не внемлю,

Одному тобі в кохані тільки вірна.