УЖЕ ЗА ОБРІЄМ ГОРА...

3 декабря 2020 - Орест Мищанчук

Уже за обрієм гора
В вечірніх сутінках ховалась,
А за віконцем дітвора
Кричала весело і гралась.

Завжди лунав щасливий сміх,
Лежав наш пес біля криниці,
Лиш мамин голос був для всіх
Дзвінком із рідної світлиці.

Та ми не чули в перший раз,
Не відчували голод, втому
І тільки батьковий наказ
Нас заганяв усіх додому.

Сідали весело за стіл,
А часом не встигали сісти,
Бо раптом зразу нам усім
Чомусь хотілось дуже їсти.

Тріщала їжа аж в вухах,
Нарешті тиша біля хати,
Солодкі плями на руках
Могли тихенько облизати.

На обрій з сумом я дивлюсь,
Звоню сестрі, а потім брату,
Частіше згадую чомусь
Село, батьків і рідну хату...

Регистрационный номер №0484879

от 3 декабря 2020

[Скрыть] Регистрационный номер 0484879 выдан для произведения: Уже за обрієм гора
В вечірніх сутінках ховалась,
А за віконцем дітвора
Кричала весело і гралась.

Завжди лунав щасливий сміх,
Лежав наш пес біля криниці,
Лиш мамин голос був для всіх
Дзвінком із рідної світлиці.

Та ми не чули в перший раз,
Не відчували голод, втому
І тільки батьковий наказ
Нас заганяв усіх додому.

Сідали весело за стіл,
А часом не встигали сісти,
Бо раптом зразу нам усім
Чомусь хотілось дуже їсти.

Тріщала їжа аж в вухах,
Нарешті тиша біля хати,
Солодкі плями на руках
Могли тихенько облизати.

На обрій з сумом я дивлюсь,
Звоню сестрі, а потім брату,
Частіше згадую чомусь
Село, батьків і рідну хату...

НА СВАЛКЕ ПАМЯТИ...

ШАГАЮ ПО ЖИЗНИ В ПОТЕРЯННОМ МИРЕ...

Рейтинг: +2 180 просмотров

Кому понравилось произведение? >>

Комментарии (2)

Марта Шаула # 15 декабря 2020 в 00:17 0

Дорогий друже Орест! Все так гарно та красиво,
Й дитинство все як диво!
Це все минуло тай позаду:
" На обрій з сумом я дивлюсь,
Звоню сестрі, а потім брату,
Частіше згадую чомусь
Село, батьків і рідну хату..."
За все дуже вдячна, Бувайте здорові!!!
5min

Орест Мищанчук # 15 декабря 2020 в 18:44 0

RSS-лента комментариев