Ой, не кидай, дівчинонько,
свою батьківщину,
ой, бо ти будеш чужая
у чужій країні,
бо будеш птахів благати
взяти із собою,
мов: «Не знаю на чужині
я того спокою.
Заберіть же в Україну,
де цвіте калина,
там чекає рідна мати,
там моя хатина».
Ой, вернешся на Вкраїну,
мила дівчинонько.
Приголубить стара мати
свою рідну доньку.
Та ніхто більш не пригорне:
інші не чекають,
бо на рідній Україні
стала ти чужая.
Ой, ітимеш поленьком —
і не привітають,
близькі люди, йдучи поруч,
тебе вже не знають.
Ой, не кидай, дівчинонько,
свою батьківщину,
бо ти будеш чужинкою
в рідній Україні.
[Скрыть]Регистрационный номер 0280526 выдан для произведения:
Ой, не кидай, дівчинонько,
свою батьківщину,
ой, бо ти будеш чужая
у чужій країні,
бо будеш птахів благати
взяти із собою,
мов: «Не знаю на чужині
я того спокою.
Заберіть же в Україну,
де цвіте калина,
там чекає рідна мати,
там моя хатина».
Ой, вернешся на Вкраїну,
мила дівчинонько.
Приголубить стара мати
свою рідну доньку.
Та ніхто більш не пригорне:
інші не чекають,
бо на рідній Україні
стала ти чужая.
Ой, ітимеш поленьком —
і не привітають,
близькі люди, йдучи поруч,
тебе вже не знають.
Ой, не кидай, дівчинонько,
свою батьківщину,
бо ти будеш чужинкою
в рідній Україні.