ГлавнаяСтихиЛирикаГражданская лирика → Україно, життя мого зОря!

Україно, життя мого зОря!

4 июня 2012 - Евгений Кедров
article53290.jpg

Україно, життя мого зОря! 

Моя нене, країно моя!

Я люблю тебе, ти – моя доля,

Я віддати готовий життя

 

За свободу твою суверенну,

За Державу мою, що люблю,

Я за тебе молю преклоненно

Всіх святих, тебе бо-го-тво-рю...

 

Я бажаю тобі процвітання,

Щоб, нарешті, ти вже розцвіла!

Ти прийми це від мене послання,

Україно, кохана моя,

 

Моя мила, любима Державо,

Я люблю тебе більше за все,

Ти моя розпрекрасна кохана,

Ти натхнення моє для мене!

 

Натерпілася ти за всі роки

Від всіляких своїх ворогів,

Що тягнули із тебе всі соки

Упродовж багатьох тих віків,

 

Що рвали тебе і шматували,

Розрізали вживе на шматки,

Підійнятись у зріст не давали,

Україно, твої вороги!

 

Звідусіль, звідусіль вони лізли –

З сходу, заходу, півдня, колись,

Звідусюди, що сил було тисли,

Щоб отримати свою користь

 

На землі твоїй, матінко моя,

Щоб загарбать її назавжди,

І поля, і ліси, річки твої,

Не побачили більше, щоб ми!

 

Захистив тебе, Боже наш правий,

Ти отримала волю свою,

Процвітай, моя мила Державо,

Я тебе за все більше люблю!

 

30.09.2007г.

 

© Евгений Кедров, 2009

Свидетельство о публикации: № 6963-127071/20091128

 

© Copyright: Евгений Кедров, 2012

Регистрационный номер №0053290

от 4 июня 2012

[Скрыть] Регистрационный номер 0053290 выдан для произведения:

Україно, життя мого зОря! 

Моя нене, країно моя!

Я люблю тебе, ти – моя доля,

Я віддати готовий життя

 

За свободу твою суверенну,

За Державу мою, що люблю,

Я за тебе молю преклоненно

Всіх святих, тебе бо-го-тво-рю...

 

Я бажаю тобі процвітання,

Щоб, нарешті, ти вже розцвіла!

Ти прийми це від мене послання,

Україно, кохана моя,

 

Моя мила, любима Державо,

Я люблю тебе більше за все,

Ти моя розпрекрасна кохана,

Ти натхнення моє для мене!

 

Натерпілася ти за всі роки

Від всіляких своїх ворогів,

Що тягнули із тебе всі соки

Упродовж багатьох тих віків,

 

Що рвали тебе і шматували,

Розрізали вживе на шматки,

Підійнятись у зріст не давали,

Україно, твої вороги!

 

Звідусіль, звідусіль вони лізли –

З сходу, заходу, півдня, колись,

Звідусюди, що сил було тисли,

Щоб отримати свою користь

 

На землі твоїй, матінко моя,

Щоб загарбать її назавжди,

І поля, і ліси, річки твої,

Не побачили більше, щоб ми!

 

Захистив тебе, Боже наш правий,

Ти отримала волю свою,

Процвітай, моя мила Державо,

Я тебе за все більше люблю!

 

30.09.2007г.

 

© Евгений Кедров, 2009

Свидетельство о публикации: № 6963-127071/20091128

 

 
Рейтинг: 0 369 просмотров
Комментарии (0)

Нет комментариев. Ваш будет первым!