КНОПКОДАВЫ

Василь Федорченко
«КНОПКОДАВИ»

Я прийшов до Ради вранц1
І сказав з трибуни чемно:
«Гей, партійні висуванці,
Різнокольорові члени!

Я, селюк, простий, відвертий,
Завітав до вас з нагоди:
Досить дупи кріслом терти,
Час вже йти буряк полоти!

Вас, героїв, тут багато –
Хай вас поруч бачать люди.
А закони штампувати
Замість вас я сам тут буду.

Мабуть, вам державні справи,
Як мені – ви всі, набридли.
Точіть сапи, «кнопкодави»:
Гроші треба заробити!

Заробляйте на Канари,
На коханок, різні шоу.
Відпочинете – на нари
Повертайтеся додому!»

« – Нас – на нари? Ні, ми гарні, –-
Хтось, прокинувшись, сміється. –
Та й усі недоторкані –
І буряк нас не торкнеться…»

« – Ще не вмерла, – крикнув спікер, –
України честь і воля!»
Та як дасть мені у пику! –
Я й прокинувся від болю