А льон цвiте i полем синiм
Матуся стежкою iде.
В краю Полiсся, журавлинiм
Вона мене додому жде.
Лечу до неi я, мов пташка,
Лечу i думкою, i в снах.
Моя рiдненька, як же важко
Бачити сум в твоiх очах.
Сiдае сонечко за лiсом,
Роки збiгають, як вода.
Зустрiнеш ти мене i разом
До нас повернуться лiта.
А льон цвiте i ти, красива
Одна стежиною iдеш.
Там молода ти i вродлива,
Неначе льон, сама цвiтеш.
Я припаду в твоi долонi,
Шукаю в них твого тепла.
I вчора, завтра, i сьогоднi!
ХОЧУ ЩОБ ЗАВЖДИ ТИ ЖИЛА!
[Скрыть]
Регистрационный номер 0096635 выдан для произведения:
А льон цвiте i полем синiм
Матуся стежкою iде.
В краю Полiсся, журавлинiм
Вона мене додому жде.
Лечу до неi я, мов пташка,
Лечу i думкою, i в снах.
Моя рiдненька, як же важко
Бачити сум в твоiх очах.
Сiдае сонечко за лiсом,
Роки збiгають, як вода.
Зустрiнеш ти мене i разом
До нас повернуться лiта.
А льон цвiте i ти, красива
Одна стежиною iдеш.
Там молода ти i вродлива,
Неначе льон, сама цвiтеш.
Я припаду в твоi долонi,
Шукаю в них твого тепла.
I вчора, завтра, i сьогоднi!
ХОЧУ ЩОБ ЗАВЖДИ ТИ ЖИЛА!