Хочу щоб завжди ти жила!

 А льон цвiте i полем синiм

Матуся стежкою iде.

В краю Полiсся, журавлинiм

Вона мене додому жде.

Лечу до неi я, мов пташка,

Лечу i думкою, i в снах.

Моя рiдненька, як же важко

Бачити сум в твоiх очах.

Сiдае сонечко за лiсом,

Роки збiгають, як вода.

Зустрiнеш ти мене i разом

До нас повернуться лiта.

А льон цвiте i ти, красива

Одна стежиною iдеш.

Там молода ти  i вродлива,

Неначе льон, сама цвiтеш.

Я припаду в твоi долонi,

Шукаю в них твого тепла.

I вчора, завтра, i сьогоднi!

ХОЧУ ЩОБ ЗАВЖДИ ТИ ЖИЛА!